Афганістан – біль моєї душі

15 лютого- День виведення військ з Афганістану. Цього дня вшановують пам’ять тих, хто поліг в афганських ущелинах та з глибокою вдячністю вклоняються тим, хто прийшов з війни живим, хоча з пораненою душею.

Тридцять три роки тому останній солдат покинув землю цієї ісламської країни. Молоді люди йшли туди не за орденами і медалями, вони свято вірили, що виконують свій інтернаціональний обов’язок, вони вірили, що несуть визволення народу Афганістану, вірили, що йдуть не воювати, а захищати.

Зі словами глибокої вдячності та вітаннями з такою визначною подією звертаємося до героїв усієї країни та наших земляків.

Для тисяч солдат, їх батьків, матерів, сестер ця жорстока кривава війна тривала понад 9 років. Через афганську війну пройшло 160 тисяч українців. Із них: не повернулося з війни 3360, 3280 загинуло, 80 пропало безвісті, понад 8 тисяч було поранено, 3560 осіб стали інвалідами.

Афганська війна невгамовним болем залишилась у серцях багатьох наших співвітчизників. На їх долю випало випробування вогнем і кров’ю. Багатьом з них ніколи  вже  не судилося повернутися до рідної хати, не побачити своїх рідних. Вони полягли там, на чужих землях навіки.